На Тернопольщине почтят память бесстрашного киборга: до последнего смотрел врагу в глаза

Последние минуты жизни "киборга" Ивана Витишина, со слов его матери Марии Витишин, описала жительница Мишкович Галина Бутениц.

Женщина посвятила стихотворение светлой памяти Героя:

Він так хотів вдягнути вишиту сорочку:

-Матусю, ти вже вишила мені ?

- Скажіть два слова, як там мої дочки ?

Моліться, мамо, щоб вернулись ми живі ...

Останній діалог матусі з сином ,

Важкі хвилини і сумний акорд...

- Іванку , ви щось їли , сину ?

- Матусю, ми ввійшли в аеропорт...

- Моліться мамо ! - слухавку поклав,

А сам стиснув він Вервицю в долоні,

Яку з собою на війну узяв.

І фото обійняв, де милі доні...

І все на волю Господу віддав !

- Моліться, хлопці - крикнув до загону,

- Моліться щиро, бо війна для нас - не сон...

Ми вистоїмо все за рідну землю !

І вистояли би ... Не вистояв бетон...

І тишина.... І серце в мами затиснуло,

Немов недобре віщувало ,

- Син мій де..?

На Щедрий вечір всій родині гірко було,

Всі дзвонять , а Іванко трубку не бере...

Ой, горе! Щось не добре, мабуть,

Шептало мамі внутрішнє чуття...

І серце вже точило терпку рану,

Хрестик за хрестиком ложила, сорочку сину вишива ...

Я встигну вишити ! - шептала мама тихо,

- Прийде додому, вдягнеться Іван ...

Незнала бідна, що чекає лихо,

Не прийде син на свій поріг вже сам...

Поліг ... - посмертно став Героєм,

З братами загинув за землю свою.

Не вберегла... Така гірка вже доля.

Поклала вишивку Івану у труну...

Прийняла волю Господа смиренно ,

Пішов на небо, син її Іван.

Оберігав він землю, а тепер тримає небо,

Оберігає маму серед хмар...

Він молиться за доньок і за внуків,

Яких не дочекався , о , як жаль...

І сестри так сумують від розлуки,

Несуть троянди на могилу і печаль.

Іван був той у кого дух - незламний ,

Хто не боявсь підставити плеча...

Хто не шукав причин втекти , а справді

Казав до матері : - Хто , як не я !

Він так хотів вдягнути вишиту сорочку,

І Гімн співати з вітром у степу.

Донецьк. Аеропорт . Забрав тебе синочку..

І плаче мама нічку не одну...

Він так хотів вдягнути вишиту сорочку ,

І знав, що вдома всі його чекають .

Тепер ти з Богом - в райському куточку !

А в нашій пам'яті живий ! Герої не вмирають !!!!

З великими співчуттями родині Івана Вітишина, Героя України !!!

Напомним, бесстрашный воин ВСУ получил "боевое крещение" прямо на День Независимости: "Целая батарея артиллерии...". Он считает, что это дело для настоящих мужчин.

Как сообщал портал "Знай.uа", ученики вернутся в школы еще не скоро: Степанов назвал причину. Максим Степанов объяснил, почему нельзя раньше времени вернуть оффлайн-обучение в школах

Также "Знай.uа" писал, малообеспеченные семьи умоляют Зеленского о помощи, устали от космических цен и тарифов: "Нагло содрать с людей". Владимира Зеленского просят повысить социальную помощь многодетным семьям