В Україні поширюється коронавірус з ще більшою швидкістю. Щодня фіксуються нові антирекорди і все більше людей потрапляють в лікарні і в реанімаційні відділення. Медик Кременецької районної лікарні розповів про свій досвід роботи в реанімації і про те, як можна запобігти потраплянню сюди, пише Тернопіль.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВ інтерв'ю з лікарем реаніматологом-анестезіологом Кременецької районної лікарні Валерієм Скороплясом з'ясувалося, що з такими лікарями краще не знайомитися. Фахівець розповів про те, як потрапив у цю сферу і що вплинуло на вибір. Молодий чоловік тільки два роки тому закінчив медичний ВУЗ і на 6 курсі під час чергувань прийняв рішення стати реаніматологом.
Валерій зазначив, що йому подобається непередбачуваність у роботі. Він розповів, що тихе чергування або робочий день можуть за кілька хвилин перетворитися на аврал і зажадати всіх ресурсів організму, щоб врятувати життя пацієнта.
«Професія специфічна, непередбачувана, відповідальна. Ти чергуєш-все спокійно, а за півгодини все може змінитися. Ти не знаєш, кого тобі можуть привезти: людину після ДТП," сердечника " або в іншому критичному стані. Мені ось ця ризикованість подобається в медицині",- розповідає він.
Основними пацієнтами реанімаційного відділення Кременецької районної лікарні є жертви ДТП, люди із захворюваннями серця і судин (інфаркти та інсульти), а також важкі хворі з пневмоніями. До цього списку ще додалися заражені коронавірусною інфекцією. Валерій розповів, що карантин позначився на його роботі. Якщо раніше він забезпечував анестезію перед операціями і контролювали життєдіяльність пацієнта після операцій, то після початку пандемії вони стали працювати з пацієнтами інфекційного відділення.
Молодий чоловік перехворів коронавірусом, на щастя, його хвороба протікала в легкій формі. Після повернення на роботу він залишився один лікар реаніматолог-анестезіолог. На його плечі поклали ще й завідування відділенням. На допомогу направили колегу з іншої лікарні, і вони позмінно протягом двох тижнів витягали пацієнтів. У найважчий період початку карантину їм допомагали фахівці з національної служби здоров'я України. Вони передавали на місця корисну для медиків інформацію від зарубіжних колег.
Валерій розповів, що тоді медики Кременця та інших міст, де було багато хворих згуртувалися і стали єдиною командою. Вони могли попросити допомоги один у одного в будь-який момент.
«Травень-червень у реанімації ми лікували тільки ковидних хворих. Пацієнтів тоді дійсно було багато. Практично всі ліжка постійно були зайняті. Люди надходили у важкому стані і в стані середньої тяжкості. Багато уваги довелося приділяти емоційному фактору. Люди були перелякані. На початку епідемії з медичними засобами захисту вагомо допомогли волонтери та місцеві підприємці. Зараз є, їх вдосталь, Проблем немає» ,- каже медик.
Крім того, Валерій розповів, що люди потрапляють в реанімацію через власну недбалість. Вони вчасно не відвідують сімейних лікарів, не звертають уваги на болі або інші симптоми.
