Українські волонтерки та військові розповіли, чому вони вирушили на війну. Про це повідомили у виданні "Суспільне".
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяДо Дня Збройних сил України журнілісти радіо Тернопіль підготували проект: "Війна: жіночі портрети", де розповіли історії тернопільських волонтерок та військових, які їздять на схід України.
Керівниця проекту Наталія Колтун розповіла, що всього було підготовлено 8 програм.
"Я дізналася, що в українській армії служить понад 30 тисяч жінок. Це вже далеко не чоловіча професія. Захотілося глибше дізнатися їх мотивацію і те, що їх кличе на схід" - сказала Наталія Колтун.
Читайте Знай в Google News!
В одній з таких програм взяла участь Військова волонтерка Тетяна Запаранюк. Жінка розповіла, що ніколи не думала змінити книгу на автомат, проте обставини склалися інакше і за сім років з нею сталася серйозна внутрішня трансформація.
У студії вона показала татуювання, яке зробила в паяти про те, що відбувається в Україні. Вона представляє з себе зображення українського герба з червоними маками.
"Червоний мак - це кров моїх убитих побратимів і сестер. І, звичайно, мій прапор, мій тризуб. Все, заради чого я живу " - розповіла Тетяна Запаранюк.
Ще однією учасницею проекту стала Юлія Євстратова. Жінка каже, що вступила до лав Збройних сил після Революції Гідності та початку війни на Сході України. Саме тоді вона зрозуміла, що не може залишатися осторонь.
Зараз Юлія Євстратова є офіцером-психологом Тернопільського зонального відділення військової служби і має звання молодшого лейтинанта.
"Вразили мене понівечені будинки, розбомблені дороги, мала кількість людей на вулицях. Після Тернополя, де життя вирує, приїхати туди було шоком. Як тут, так і там наша робота полягала в забезпеченні правопорядку. Окремим напрямком саме моєї діяльності на Сході була співпраця між органами місцевого самоврядування та з місцевим населенням. А також, що дуже важливо, зіткнулася з цим починаючи з 2016 року – гуманітарна допомога місцевому населенню. Там вони дійсно цього потребують, досі потребують, а на той момент дуже потребували" - розповіла Юлія Євстратова.
Ще одна учасниця програми Оксана-Катерина Матвійчук пробула на війні 2 роки і не раз рятувала життя бійців. За свою відповідальність і вимогливість вона отримала позивний "Каторга". В даний момент жінка займається вихованням маленької дочки.
"У мене тепер маленька донечка, якій потрібно подавати приклад. І я б хотіла, щоб вона бачила маму поруч. Була можливість знову піти служити і навіть зараз є можливість піти за контрактом, але я розумію, що хочу бачити, як росте моя дитина. Хочу бачити як вона посміхається, хочу водити її за ручку в садок. Знаю дуже багато випадків, коли жінки поверталися з фронту і не могли себе тут знайти тому, що трохи боязко ставиться до них суспільство: "ось вона воювала. Що вона там могла робити?". Багато хто не може подумати, що жінка виконувала завдання на рівні з чоловіками. Тобто, праця жінок на фронті недооцінена, але вона потрібна. Ми теж робимо певну частину роботи і намагаємося здобути перемогу" - розповіла Оксана-Катерина Матвійчук.
Наталія Колтун підкреслила, що даний проект створений для розповіді про історії жінок, які допомагають українській армії, а також для того, щоб суспільство з розумінням ставилося до їх вибору.
Обов'язково підпишись на наш канал в Viber, щоб не пропустити найцікавіше
Нагадаємо, що Українки показали бойові будні ЗСУ, не все так гладко
Як повідомляв портал "Знай.uа", українські воїни на Донбасі відповіли путінським окупантам за зухвалі снайперські постріли
Також, "Знай.uа" писав, що молодий українець змінив навчання за партою на службу в ЗСУ
